Онлайн галерея сучасного українського живопису, графіки та цифрового мистецтва Художниця Інесса Сацута.
Про мене
Мій тато був художником. Чому був? Тому, що пішов з життя, коли мені ледве виповнилося 17 років. Ця страшна втрата змінила багато в моїй свідомості. Я не просто любила батька, вважала його взірцем таланту та розуму. Але ці чесноти не допомогли уникнути образ в дитинстві, бо чекала підтримки чи якоїсь влучної поради щодо моїх художніх проявів. Натомість, тато завжди знаходив привід показати, наче мої малюнки, це просто якась дитяча забавка.
Схожим чином батько ставився і до моїх віршів, творів, які в юнацтві так і лилися з під пера емоційної, ще зовсім юної дівчинки. Сьогодні розумію, чому він це робив, тоді ж, просто ображалася. Тато таким дивакуватим та черствим способом вирішив турбуватися про моє майбутнє. Йому здавалось, що ігноруючи мої творчі наміри, відіб’є в дитині будь-яке бажання йти крихким, не очевидним, на його думку, шляхом. Шляхом, котрий зовсім не гарантує впевненість в дні завтрашньому. Бо творча професія це постійні пошуки самого себе, безперервні сумніви в тому, що ти робиш. Мільйони спроб зробити своє творіння ще кращим та постійне прагнення до ідеалу, якого не існує.
Наші з татом відносини важко було назвати досконалими та я завжди відчувала його підтримку і те, що дуже схожа на нього внутрішньо. Навіть, коли батько черговий раз був чимось невдоволений та дивився на мене крижаним поглядом, від якого й сьогодні стає морозно. Всі образи з роками зникли, точніше мені довелося над цим старанно працювати, бо вкрай боляче жити з тягарем непорозуміння в середині, щодо людини, якої вже давно немає. Якій не можеш поставити запитання: чому…?
Батько дуже старався, але йому не вдалося вберегти мене від творчої професії. Я пішла тим шляхом, котрого тато для мене не хотів. Але чітко розумію, що той напрямок, від котрого він так старанно намагався вберегти і є моїм істинним покликанням. Так, коли творю мені важко проживати день за днем в сумнівах та пошуках чогось більш досконалого, але коли не творю, я помираю…
Малюю, бо цим живу!
Говорю про мистецтво,
бо це моя релігія!
Інесса Сацута
